Побачивши на свої очі весь той жах про ненависть до росіян вже ніхто й не говорив.
Почуття, яке відчували всі від малого до великого, було сильніше за ненависть.
Це була не ненависть, а невизнання цих російських собак людьми і така огида, гадливість і здивування перед безглуздою жорстокістю цих істот, що бажання винищення їх, як бажання винищування щурів, отруйних павуків і вовків, було таким самим природним почуттям, як самозбереження.
серед цієї моральної гидоти немає нормальних людей